Кожен із нас особливий. У кожного є свій дар, тобто те, чого не має більше ніхто. І не намагайтеся, а копій не знайдете, є тільки люди-оригінали зі своїми «плюсами» та «мінусами».
Існує думка, що для кожної людини є своє місце на землі, кожна людина має своє покликання. Та, на жаль, це усвідомлює далеко не кожен…
Що ж таке покликання? Взагалі його можна назвати ще місією, завданням, яке кожна людина має виконати на цій Землі.
Сьогодні, вивчаючи історію українського народу чи інших націй, ми захоплюємося тими, хто з величезною мужністю відстоював принципи, відвойовував свободу, тобто творив історію.
Іноді хочеться такої ж слави, хочеться таких же успіхів, проте в більшості випадків ніхто не хоче докласти тих зусиль, піти на ті жертви, стати такими ж наполегливими, заплатити таку ж ціну, яку платять визначні люди… Може, хтось, читаючи різні історії чи літературні твори, в яких оспівуються герої такі, як Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Залізняк, Гонта, думає що їхні зусилля були марними, але ні. Хтозна, що було б з Україною, якби не ці люди. Вони обрали свій шлях, вони обрали своє майбутнє і створили свою історію.
А що ж зараз? Нині також існує багато шляхів, якими можна піти по життю, обирати ж необхідно кожному із нас окремо, не помиляючись у своєму виборі, адже початок може бути привабливим, а кінець – пітьма…
Що ж це за шляхи? На мою думку, це правильно обраний фах, адже професія – це і є те завдання, яке має кожна людина добросовісно виконувати протягом свого життєвого шляху. Професія і є тим місцем, де повинен реалізуватися потенціал кожного, який, можливо, захований десь далеченько всередині нас.
Про важливість вибору професії повчав і Сковорода. Він навіть розробив «теорію сродної праці», згідно якої кожен повинен займатися своєю справою, тим, що йому до душі, до чого є хист, талант, даний Богом. Григорій Савич створював байки на цю тему, намагаючись донести до сучасників, до майбутніх поколінь важливість вибору професії. Тому не поспішай, заглянь собі в душу, пізнай себе - і піди правильним шляхом.
Що ж ми бачимо сьогодні? Люди ненавидять понеділок, бо їм потрібно йти на роботу… Про що це свідчить? А про те, що вони зробили хибний вибір, керуючись не серцем, а заробітком, престижністю фаху чи ще чимось. Така людина не на своєму місці, а досягнути успіху, будучи не там, де заплановано Богом, долею, не можливо. Коли людина обрала правильний шлях, знайшла себе, вона буде від своєї справи отримувати задоволення, буде жити радісним життям, буде приносити користь іншим. Життя - це не іграшка, це боротьба!
Отже, обери свій шлях, обери свою професію, знайди себе - і ти не пошкодуєш, адже це так важливо отримувати від життя насолоду.
Кожен із нас особливий. У кожного є свій дар, тобто те, чого не має більше ніхто. І не намагайтеся, а копій не знайдете, є тільки люди-оригінали зі своїми «плюсами» та «мінусами».
Існує думка, що для кожної людини є своє місце на землі, кожна людина має своє покликання. Та, на жаль, це усвідомлює далеко не кожен…
Що ж таке покликання? Взагалі його можна назвати ще місією, завданням, яке кожна людина має виконати на цій Землі.
Сьогодні, вивчаючи історію українського народу чи інших націй, ми захоплюємося тими, хто з величезною мужністю відстоював принципи, відвойовував свободу, тобто творив історію.
Іноді хочеться такої ж слави, хочеться таких же успіхів, проте в більшості випадків ніхто не хоче докласти тих зусиль, піти на ті жертви, стати такими ж наполегливими, заплатити таку ж ціну, яку платять визначні люди… Може, хтось, читаючи різні історії чи літературні твори, в яких оспівуються герої такі, як Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Залізняк, Гонта, думає що їхні зусилля були марними, але ні. Хтозна, що було б з Україною, якби не ці люди. Вони обрали свій шлях, вони обрали своє майбутнє і створили свою історію.
А що ж зараз? Нині також існує багато шляхів, якими можна піти по життю, обирати ж необхідно кожному із нас окремо, не помиляючись у своєму виборі, адже початок може бути привабливим, а кінець – пітьма…
Що ж це за шляхи? На мою думку, це правильно обраний фах, адже професія – це і є те завдання, яке має кожна людина добросовісно виконувати протягом свого життєвого шляху. Професія і є тим місцем, де повинен реалізуватися потенціал кожного, який, можливо, захований десь далеченько всередині нас.
Про важливість вибору професії повчав і Сковорода. Він навіть розробив «теорію сродної праці», згідно якої кожен повинен займатися своєю справою, тим, що йому до душі, до чого є хист, талант, даний Богом. Григорій Савич створював байки на цю тему, намагаючись донести до сучасників, до майбутніх поколінь важливість вибору професії. Тому не поспішай, заглянь собі в душу, пізнай себе - і піди правильним шляхом.
Що ж ми бачимо сьогодні? Люди ненавидять понеділок, бо їм потрібно йти на роботу… Про що це свідчить? А про те, що вони зробили хибний вибір, керуючись не серцем, а заробітком, престижністю фаху чи ще чимось. Така людина не на своєму місці, а досягнути успіху, будучи не там, де заплановано Богом, долею, не можливо. Коли людина обрала правильний шлях, знайшла себе, вона буде від своєї справи отримувати задоволення, буде жити радісним життям, буде приносити користь іншим. Життя - це не іграшка, це боротьба!
Отже, обери свій шлях, обери свою професію, знайди себе - і ти не пошкодуєш, адже це так важливо отримувати від життя насолоду.