Раніше в мене не було своєї кімнати, ми жили в двохкімнатній квартирі з мамою, татком та бабусею Лідою. Мама й тато займали маленьку спальню, а більшу, світлішу кімнату віддали нам з бабусею. Коли я був маленьким, з бабою Лідою було весело, затишно й спокійно - вона розповідала увечері казки, і взагалі, була моїм найближчим другом.Прибирати у кімнаті мене навчила баба Ліда. Взагалі, вона навчила мене багато чому: варити макарони, смажити картоплю, ліпити вареники й галушки, купувати продукти в магазині й на ринку, прати свої шкарпетки (бо це чоловіча справа!). А зараз бабуся живе не з нами, бо в неї погіршилося здоров'я, тож вона мусила переїхати туди, де клімат більше їй підходить. Тепер вона живе в молодшої дочки, тьоті Олі, допомагає няньчити маленьку Іринку, а до нас приїздить у гості, надсилає листівки на свята.