В сучасному світі, хліб втратив своє значення. Зараз це лише іжа, яку ми споживаємо кожен день. Але для наших предків, це була не просто їжа. Хліб для них був чимось особливим. Хліб знаходить своє місце і в молитвах. і в обрядах. Навіть і донині, в весільних обрядах ми можемо зустріти хліб. побажання "хліб та сіль" зявилось не дарма, бажаючи, ми ніби зичимо людині добробуту, та багатства в хаті. Наші бабусі випікаючи хліб вкладали в нього чатинку душі, бо знали, що з хлібом прийде здоровя до тієї людини, яка його куштує. Але ще досі залишився на наших просторах хліб, чкий кожен цінує та любить, не зважаючи на свій вік, та статус- це пасха. На мою думку хліб треба шанувати не один раз в рік, а кожного дня, бо як говорить давня приказка "на воді та хлібі вижити можна"