Надворі весна вповні. куди не глянь - скрізь розпустилося, зацвіло пишним цвітом. ясне сонце, тепле й приязне, ще не веліло покласти палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красується вона в розкішнім вбранні. поле - що безкрає море: скільки глянеш - розіслано зелений килим, аж сміється в очах. синім шатром розіп'ялося небо - ані пляминочки, ані хмариночки, чисте, прозоре. з неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискуче світло сонця; на ланах грає сонячна легенький вітерець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билину. і ведуть вони між собою таємну розмову, чутно тільки шелест жита-травиці а згори лине жайворонкова пісня: голос, як срібний дзвіночок, тремтить, переливається, застигає в повітрі перериває його перепелячий крик, заглушає сюрчання трав'яних коників - і все те зливається докупи в чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до гарно тобі, любо, весело! на серці стихають негоди, надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями. хочеться самому жити и любити, бажаєш кожному щастя. надо план, тези і тематичні виписки. ііі !

gulzanairgalievi    1   01.06.2019 03:40    30