Людина побачила свою Землю із космічних висот. Вона загадкова і прекрасна: жовто-бурий колір пустелі, зеленкуватий лісовий покрив, синь
океанів проглядають крізь хмарну блакить. Голуба наша планета. А на ній
твоя Батьківщина. Ти наше диво калинове,
Кохана материнська мово.
Чого ви плачете, тополі?
Чи від образи, чи від болю?
Щоб ми всі шанували рідну мову
І рідну пісню, любу і чудову.
Люблю я Бога, маму й тата,
Люблю село, де рідна хата.