ЛИШЕ РОЗТАВИТИ РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ!
Над нами висіла половина неба темного густо-синього з яскравими блискітками зір. Тією хвилею живою наполоханою Шептала зім'яло, притиснуло до жердин. Шептало старанно жував скошену вранці траву. Батіг злітає в червонясте небо довгий та в'юнкий топким дротяним охвістям безжально обвиває Шепталові спину. Білий кінь з несподіванки спотикається на рівному місці і полоненийстрахом забуває всі недавні думки. Він кидається в гущу, в гарячі кінські тіла гніді вороні. (В. Дрозд)