КОЗАЦЬКІ ЧАЙКИ,
З моря вставала рожева зоря. Вона перед козацькими чайками рожевий, гаптований сріблом килим. Золоте сонце затопило рожевим кольором білі хмарки. Весело глянули ті хмарки у блакитне море, як у люстро. І не можна було пізнати тепер, де море, а де небо.
Море прокинулося разом із сонцем і заграло дрібною хвилею. Подихнув вітерець, понадимав на чайках вітрила і погнав їх уперед.
Щодалі хвиля більшала. Та козаки були до хвилі байдужі. Не первина їм у море ходити. Вони запалили люльки та завели пісню про Сагайдачного.
Отаманський байдак ішов посередині, до нього, мов діти до матері, горнулись усі чайки.
Та ось з моря назустріч козакам виринають вітрила турецької галери. Щоб не виявити себе, кошовий поставив чайки так, щоб од галери вони ховались у сяйві сонця.
Аж ось козацькі чайки оточують галеру тісним колом. На галері збився галас, повибігали перелякані турки. Та козаки вже зчепилися з ворогами в кривавій січі.
Невольники вже здогадалися, що сталося те, про що вони тільки вві сні мріяли, що прийшла до них бажана воля. Почали вони бити й рвати на собі кайдани.
А козаки забрали на чайки визволених, потопили галеру, запалили люльки й попливли далі.

Пересказ текста эго полностью перефразировать до четверга 14:00

alinashutkina12345    1   07.04.2020 23:34    2