Фонетична транскрипція текста
земле ти народжуєш нас неначе для того,щоб звіряли тобі своє горде серце.ми нікуди не можемо подітися від тебе од власної долі, і хоч куди б заносили нас урагани часу,але як тільки вони вщухають і починають ледь виднітися твої обрії,то ми знову прагнемо до тих місць,де вперше побачили тебе з колискової висі,наче перекинуту горілиць, потім з отих віконець маленьких, у чотири шибки,прагнемо на ті споришеві подвір'я,де ми вперше ступили на тебе босоніж,звідали твоє тепло й зачули в жилах своїх твою незміряну силу.

1830583    3   23.01.2020 23:58    10