Есе на тему я пишаюся що я українка

Пишаюся тим, що я українець

Якось я залишився вдома один. Робити було зовсім нічого, і тому я вирішив подивитись телевізор. Взагалі-то я не дуже люблю його дивитись і проводжу вільний час із друзями або за гарною книжкою, але сьогодні гуляти було холодно, а книжка, як на зло, скінчилась. Я перемикав з одного канала на інший, поки не знайшов програму, в якій розповідалось про різні країни. Програма мене дуже зацікавила. Я почув багато про Великобританію, США та Австралію. Ведучий розповідав про географічне розташування країн, про їх історію, традиції, про політичне становище. Було сказано і про високий економічний розвиток цих країн. Коли програма скінчилась, я вимкнув телевізор та подумав, що, мабуть, жителі цих країн пишаються тим, що живуть там. У той самий час мені спало на думку поміркувати трохи, чи можу я пишатись своєю країною.

Наша Батьківщина знаходиться майже у самому центрі Європи, а якщо бути точним, то географічний центр Європи знаходиться недалеко від міста Рахів, що в Закарпатській області. Якщо спробувати згадати історію нашої країни, то можна виявити, що вона налічує вже понад тисячу років. Щоправда, спочатку вона входила до держави Київська Русь, яка з'явилась ще за багато років до того, як утворилась Росія. Як я пам'ятаю, Росія виникла тому, що деякі жителі Київської Русі не хотіли підкорятись її законам та втекли у східні ліси, де і побудували нове царство. Наші предки українці були хоробрими воїнами, вони завжди бились за свою країну, поки останній воїн ще міг держати у руках спис та булаву. У нашій історії присутні такі славетні імена князів, як Олег, Мстислав, Володимир, Ярослав, княгиня Ольга. Відомо, що Володимир охрестив руський народ у християнську віру, Ярослав прославився тим, що за часів його правління в нашій країні було збудовано багато храмів та бібліотек, а княгиня Ольга була мудрою та сміливою жінкою, яка справедливо використовувала надану їй владу. Коли пригадую часи козацтва, на думку спадають імена славетних гетьманів Хмельницького та Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.

Окрім славетного минулого, у нас багато чудових традицій. У ніч перед Різдвом молодь співає колядки, на Великдень наші матусі та бабусі печуть смачні паски та освячують їх у церкві, і це я вам нагадав лише дві, а як їх багато! На жаль, у великих містах люди поступово забувають деякі з них, але в селах більшості традицій завжди дотримуються і поважають їх.

Багато років Україна була часткою Росії, але вже чотирнадцять років вона самостійна. За цей малий для держави час їй довелось багато лиха пережити, люди зазнали безліч негараздів, але я вважаю, що наша влада робить все можливе для того, щоб покращити людям життя. Щороку збільшується платня вчителів, лікарів, пенсії стареньким, зростає розмір стипендій для студентів. Зараз люди мають можливість дивитись зарубіжне кіно, їздити на імпортних автомобілях, подорожувати за кордон. Наші школярі та студенти беруть участь у міжнародних навчальних програмах та вивчають англійську або німецьку за підручниками, що були створені в Англії та Франції. Наші співаки — учасники міжнародних змагань. На Євробаченні 2004 співачка Руслана довела всьому світу, що Україна багата на таланти. Весь світ знає нашого футболіста Андрія Шевченка та боксерів братів Кличко, а наша спортсменка Яна Клочкова зі змагань з плавання завжди привозить нам тільки золоті медалі, і на цих іменах не закінчується список наших талановитих людей. А які в нас красиві міста! Кожне відрізняється від іншого, особливо східні міста від західних. А яка в нас дивовижна столиця! Як добре цвітуть весною каштани на Хрещатику! Як же можна не пишатись такою країною?!