Есе на тему : Весна крізь карантинне вікно​

До какого времени нужно эссе и какой класс?

Объяснение:

Весна крізь карантинне скло

  Весна… Це час, коли аромат на вулиці одурманює з першого подиху.  Щойно розквітлі тюльпани, запашні пахощі квітучих абрикос, слив, яблунь. Легкий, по-весняному теплий вітерець розвіює ці аромати всюди, і мимовільно, навіть не помічаючи, починаєш посміхатися.

 Весна на карантині стала справжнім випробуванням для тих, хто любить та цінує природу. Коли все буяє та зеленіє, ти сидиш вдома і сумно поглядаєш крізь зачинене вікно на веселу, усміхнену вулицю. Ти уявляєш, як стрімголов біжиш просто до лісу, відчуваєш весняну хвилю нових сил, бо як природа прокидається, так і ти, ніби починаєш нове життя. Спів птахів, шурхотіння вже яскравої зеленої трави, маленькі різнобарвні квіточки, все це навіює радість життя і саме в такі моменти відчуваєш наскільки воно прекрасне! Але на жаль, ти не можеш все це побачити й почути, бо сидиш вдома, за карантинним склом, і носа не висуваючи назовні.

 А як щодо людей? Природа прокидається, а люди навіть не помічають цієї дивовижної краси. Їхній шлях пролягає від дому до магазину і навпаки, так, що навіть не вдається налюбуватися весною. Але як воно дивно не було, весна тепер, зовсім інша. Людей на вулицях через карантин стало зовсім мало, і природа нарешті відчула свободу. З приходом весни, міста, ліси й поля стали чистішими, повітря прозорішим. Люди, сидячи вдома на самоізоляції, вже не шкодять природі так, як самі того не помічаючи, робили раніше.  

 Карантинна весна, з великою кількістю злив, теплого сонця, квітучих рослин, стала справжнім переродженням природи. І вона так само, продовжує дарувати усмішку, насичувати свіжими пахощами, надихати, і просто, робити на душі тепло та радісно.

, это было сложно))