Досвід, отриманий у спадок від своїх бабусь, залишається золотим набутком на все життя. ще змалечку ці мудрі вчителі виховували в дітей любов до рукодільництва, господарських навичок. споконвіків у нашого народу це було традицією, сталим неписаним законом.

нерідко бабусі є творцями легенд, казок, прислів’їв та приповідок. «тисячі речей,— писав іван франко,— у житті забудете, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідали байки, не забудете до смерті».

один із сучасних народознавців писав, що після проспіваної пісні, розказаного оповідання чи казки виконавці уточнювали: «то мене бабуся навчили». те саме стосується і найрізноманітніших видів виробничих занять, і художніх промислів. від бабці навчилась онучка прясти й ткати, плести, шити й вишивати, садити й вирощувати квіти, білити хату, працювати в городі, виховувати немовлят.

часто бабуся заміняла неньку й батька, особливо в повоєнні роки, коли чимало дітей залишилося без рідних

пам’ятка
«як готуватися до вибіркового переказу текстів
художнього стилю (на основі кількох джерел)»
1. прочитати тексти.
2. визначити стиль, тип і жанр мовлення кожного тексту.
3. скласти складний план відповідно до теми і змісту висловлювання.
4. виділити найважливішу інформацію в текстах, необхідну для переказу.
5. подумки відкинути другорядне.
6. викладати матеріал послідовно.
7. не скорочувати текст надмірно.
8. слід пам’ятати про причиново-наслідкові зв’язки та зображувально-виражальні особливості висловлювання.

я сам перекажу главное №2,№3,№4.

343463165313    2   27.11.2019 13:40    6