На мою думку , книги відіграють важливу роль у житті суспільства, у формуванні особистості. Я переконана, що книга може змінити життя людини.
Зі свого досвіду можу сказати , що компьтер ніколи не замінить книгу. Сучасна молодь переконана: подивитися фільм набагато простіше, цікавіше і приємніше. Але це не так. На мою думку, кіномистецтво - це велике досягнення людства. В світовому, в тому числі, і в українському доробку, є багато хороших фільмів, які можна із задоволенням подивитися, насолодитися грою акторів. Проте, часто, коли я дивилась фільми, екранізовані за щойно прочитаними творами, я розчаровувалась.
Наприклад, я була в захопленні від роману Івана Багряного "Тигролови", що був екранізований у 1994 році. Мене вразило те, з якою майстерністю письменник описав переживання, внутрішній стан, почуття героїв, зародження чистого кохання між Григорієм Многогрішним та Наталкою Сірківною, роздуми Григорія над минулим і майбутнім, добрі пориви старого Сірка, міцну дружбу двох Грицьків і теплу турботу матері - берегині домашнього затишку. Прочитавши книгу, я захотіла переглянути фільм, але, на превеликий жаль, я не побачила нічого того, що мені хотілося б: героїв твору я уявляла зовсім іншими, характери не розкрились повністю, про їхні думки не можна було здогадатись.
Отже, я переконана, що навіть у нашому інформаційному суспільстві значення книги збереглось і ніколи не втратить своєї цінності.
Зі свого досвіду можу сказати , що компьтер ніколи не замінить книгу. Сучасна молодь переконана: подивитися фільм набагато простіше, цікавіше і приємніше. Але це не так. На мою думку, кіномистецтво - це велике досягнення людства. В світовому, в тому числі, і в українському доробку, є багато хороших фільмів, які можна із задоволенням подивитися, насолодитися грою акторів. Проте, часто, коли я дивилась фільми, екранізовані за щойно прочитаними творами, я розчаровувалась.
Наприклад, я була в захопленні від роману Івана Багряного "Тигролови", що був екранізований у 1994 році. Мене вразило те, з якою майстерністю письменник описав переживання, внутрішній стан, почуття героїв, зародження чистого кохання між Григорієм Многогрішним та Наталкою Сірківною, роздуми Григорія над минулим і майбутнім, добрі пориви старого Сірка, міцну дружбу двох Грицьків і теплу турботу матері - берегині домашнього затишку. Прочитавши книгу, я захотіла переглянути фільм, але, на превеликий жаль, я не побачила нічого того, що мені хотілося б: героїв твору я уявляла зовсім іншими, характери не розкрились повністю, про їхні думки не можна було здогадатись.
Отже, я переконана, що навіть у нашому інформаційному суспільстві значення книги збереглось і ніколи не втратить своєї цінності.