Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. дід і просить: — бабусю! спекла б ти колобок! — та з чого ж я спечу, як і борошна нема? — от, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок. послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав. а він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою. біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик. — колобок, колобок, я тебе з'їм! — не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю: — ану заспівай! я по засіку метений, я із борошна спечений,— я від баби втік, я від діда втік, то й від тебе втечу! та й побіг знову. біжить та й бі перестріває його вовк: — колобок, колобок, я тебе з'їм! — не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю. — ану заспівай! я по засіку метений, я із борошна спечений,— я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік, то й від тебе втечу! та й побі аж іде ведмідь. — колобок, колобок, я тебе з'їм! — не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю. — ану заспівай! я по засіку метений, я із борошна спечений,— я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік, я від вовка втік, то й від тебе втечу! та й побіг. біжить та й біжить стрічається з лисичкою: — колобок, колобок, я тебе з'їм! — не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю. — ану заспівай! я по засіку метений, я із борошна спечений,— я від баби втік, я від діда втік, я від зайця втік, я від вовка втік, від ведмедя втік, то й від тебе втечу! — ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— от тільки я недочуваю трохи. заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було. колобок скочив їй на язик та й почав співати: я по засіку а лисичка — гам його! та й з'їла.

А в переводчик забить, не?

Были дед и баба и дожили уже до того, что и хлеба нет.  Дед и просит: - Бабушка!  Испекла бы ты колобок!  - Да с чего я испеку, как и муки нет?  - Вот, бабушка, пойди в хижину и назмитай в закрома мучицы, то и будет колобок.  Послушалась баба, пошла в хижину, назмитала в закрома мучицы, вытопили в печи, замесила хорошенько муку, испекла колобок и положила на окне, чтобы простывал.  А он лежал, лежал на окне, а затем из окна завалинку, а с завалинки на землю во двор, а со двора за ворота и побежал покатился по дороге.  Бежит и бежит по дороге, когда это навстречу ему зайка.  - Колобок, колобок, я тебя съем!  - Не ешь меня, зайчик-лапанчику, я тебе песенки спою: - Ну спой!  Я по закрома Метенев Я из муки испеченный, - Я от бабы убежал, Я от деда убежал, то и от тебя убегу!  И побежал снова.  Бежит и бежит ... останавливают его волк: - Колобок, колобок, я тебя съем!  - Не ешь меня, волчишка-братец, я тебе песенки спою.  - Ну спой!  Я по закрома Метенев Я из муки испеченный, - Я от бабы убежал, Я от деда убежал, я от зайца убежал, то и от тебя убегу!  И побежал ... И идет медведь.  - Колобок, колобок, я тебя съем!  - Не ешь меня, мишке, я тебе песенки спою.  - Ну спой!  Я по закрома Метенев Я из муки испеченный, - Я от бабы убежал, Я от деда убежал, я от зайца убежал, Я от волка убежал, то и от тебя убегу!  И побежал.  Бежит и бежит по дороге ... встречается с лисичкой: - Колобок, колобок, я тебя съем!  - Не ешь меня, лисичка-сестричка, я тебе песенки спою.  - Ну спой!  Я по закрома Метенев Я из муки испеченный, - Я от бабы убежал, Я от деда убежал, я от зайца убежал, Я от волка убежал, от медведя убежал, то и от тебя убегу!  - Ну и песня же хорошая!  - говорит лисичка.- Вот только я плохо слышу немного.  Спой-то еще раз и садись ко мне на язык, чтобы слышнее было.  Колобок вскочил ей на язык и начал петь: Я по закрома Метенев ... А лисичка - гам его!  И съела.