Авы не могли бы составить рассказ про котенка на украинском языке

У мене вдома живе кішка на ім'я Дуня. Вона любить їсти, спати і охороняти холодильник.

Дуня старше мене на цілий рік. І тому я називаю її Євдокія Петрівна. Один раз вона сиділа на підвіконні і повз пролетів воробей. Від несподіванки вона впала на підлогу. Дуняшка була в ШОЦІ. А граємо ми так - коли я кажу Дуні: м'ячик, м'ячик,то вона біжить зі своїм довгим пузом, вистачає маленький м'ячик в зуби і приносить його мені.

Ось така у мене кішка Дуня.

На порожній вулиці я побачила малесеньке кошенятко. Воно було брудне, але з добром дивився на людей, які проходили повз, сподіваясь, що хтось його підбере. Але ніхто не бавич кошеня, а ті, хто все таки його помічали, могли вдарити його ногою або кинути в нього камінь. Не зважая на це, добре кошеня досі любило весь світ. Я побігла до котика й взяла його в руки. Воно тремтіло, але ще сильніше прильнуло до мене своїм маленьким тільцем. Я принесла його додому, змила весь бруд і нагодувала бідне кошенятко. З тих пір Мурзик прижився у нас і досі, мабуть, вдячен нам за прихусток. Робіть добро, і воно обов'язково повернеться!