Аналіз вірша борис грінченко проходить час​

Пером реаліста, знавця народного горя і нужди поет змальовує жахливі картини, розкриває двері убогих осель, зображує їх жителів з усіма характерними рисами. В його віршах виразно звучать мотиви протесту проти гноблення і віра в те, що страждання народне не може бути довічним. Жалібні мотиви, як у пісні народній, зливаються в єдиний стогін мільйонів, стають могутнім голосом соціального гніву і протесту. В цьому виявляються характерні риси художнього методу поета, який не тільки зафіксовує правдиві картини зубожіння, пролетаризації села в капіталістичних умовах, а й висловлює мрії про кращу долю, закликає до боротьби за неї. У вірші «Приходить час», який став народною піснею, Б. Грінченко закликає кожного свого сучасника сказати:

Чи він народу вірний син,

Чи тільки раб похилий він,

Чи раб похилий, чи боєць —

Хай кожен скаже навпростець!

І де він стане: чи до тих,

Що в путах сковані гидких,

Народ і край свій продають

Панам, що кров із його п’ють, —

А чи до сміливих борців,

Що серед бур похмурих днів

За рідний край, за нарід свій,

За долю-волю йдуть у бій?