Аналіз твору василя пахаренко
що дня, що днини, що хвилини
з нас витікає україна
краплинами забутих слів
потоками спустілих сіл,
пекучими палючими сльзами
що проливає, зраджена синами
українятами вкраїна
у світі всем така єдина
безбатьківщинска батьківщина
ви кажете: бурхливе русло,
оглянтеся - багате вгрузле
і все лютіш лютує спека,
і вже пустеля недалеко