Аналіз твору,

що дня, що днини, що хвилини
з нас витікає україна
краплинами забутих слів
потоками спустілих сіл,
пекучими палючими сльзами
що проливає, зраджена синами
українятами вкраїна
у світі всем така єдина
безбатьківщинска батьківщина
ви кажете: бурхливе русло,
оглянтеся - багате вгрузле
і все лютіш лютує спека,
і вже пустеля недалеко

объяснение:

цей вірш про те, що кожен з нас винен, перед тим, як наша рідна країна себе почуває.що ми, як спільний народ,ми разом,невже не зможемо зберегти їі? и кожна дія ,зроблена за всі роки існування, кладеться ярмом на наші плечі.та плечі наших синів та доньок.коли людина, яку пригріла ненька україна.відноситься до неї, не надто дбайливо.і коли людина яка спростувала значення своеї країни, хоче до неї повернутися а її вже немає.