9. З чого складаються прислівникові сполучення? Як їх пишемо

Пишуться разом

Прислівники, утворені сполученням прийменника з прислівником: відтепер, забагато, задовго, занадто, навічно, назовсім, невтямки, негаразд, отак.

2. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником: безвісти, вбік, ввечері, вголос, вгору, вдень, взимку, вкупі, спочатку, убік, убрід, увіч, угорі, удень, узнаки, нагору (але: на-гора).

3. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з коротким (нечленним) прикметником: віддавна, востаннє, вручну, допізна, завидна, замолоду, заново, згарячу, злегка, нарізно, нашвидку, помалу, сповна.

4. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з числівником: вдвоє, втроє, вперше, вдруге, втретє, надвоє, начетверо удвох, водно, поодинці, спершу.

5. Складні прислівники, утворені сполученням прийменника з займенником: внічию, втім, навіщо, нащо, передусім, почім, почому, але: до чого, за віщо, за що .

6. Складні прислівники, утворені сполученням кількох прийменників із будь-якою частиною мови: вдосвіта, вподовж, завбільшки, завчасу, знадвору, навкруги, навпростець, навсправжки, навстіж, напоготові, позавчора, позаторік, спідлоба.

7. Складні прислівники, утворені з кількох основ (із прийменником чи без нього): босоніж, мимохідь, мимохіть, натщесерце, нашвидкуруч, обабіч, повсякчас, тимчасово, чимдуж.

8. Складні прислівники, утворені сполученням часток аби-, ані-, де-, чи-, що-, як- із будь-якою частиною мови: абикуди, аніскільки, анітрохи, дедалі, деінде, чимало; щовечора, але: дарма що, поки що, тільки що, хіба що, чи що .

Пишуться окремо.

Прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника (прикметник, займенник, числівник): на жаль, без відома, на весну (але: навесні), по совісті, з краю в край, до вподоби.

2. Словосполуки, що мають значення прислівників і складаються з двох іменників (зрідка — числівників) та одного або двох прийменників: від ранку до вечора, один в один, раз у раз, рік у рік, час від часу.

3. Прислівники, утворені сполученням прийменника по зі збірним числівником: по двоє, по троє, по четверо тощо.

4. В основному, в цілому, в головному.

5. Прислівникові сполучення, утворені повторенням того самого змінюваного слова в різних відмінках (одне слово в Н.в., друге - у Зн.в.): кінець кінцем, одним одна.

Винятки: на віки вічні (але: повік-віки), з усіх усюд.

ЧЕРЕЗ ДЕФІС ПИШУТЬСЯ

1. Складні прислівники, утворені від прикметників і займенників за до префікса по та суфіксів-ому, -єму або (-к)и: по-батьківському, по-іншому, по-нашому; по-людськи, по-українськи; також по-латині , але: по батькові.

2. Складні прислівники, утворені за до прийменникапо та порядкових числівників: по-перше, по-друге, по-третє.

3. Неозначені складні прислівники з частками будь-,-небудь, казна-, -то, хтозна-, бозна-, - бо, -но, -таки, -от : аби-то, будь-де, де-небудь, десь- то, казна-де, куди-небудь , хтозна -як , тепло-таки, бозна-відколи .

4. Складні прислівники, утворені з двох прислівників: вряди-годи, десь-інде, десь-інколи, сяк-так.

5.Складні прислівники, утворені повторенням службової частини мови або усіченої основи без службових слів або зі службовими словами між ними: віч-на-віч, пліч-о-пліч, всього-на-всього, далеко-далеко, де-не-де, коли-не-коли, ось-ось, хоч-не-хоч.

6. Повторення однакових, синонімічних або антонімічних прислівників: тихо-тихо, сила-силенна, неждано-негадано, тишком-нишком, більш-менш.

Запам ' ятати: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, не сьогодні-завтра.