9. прислів’я та приказки узагальнений зміст, що може стосуватися будь-якої людини. за граматичною будовою такі речення бувають або двоскладні, або односкладні (узагальнено-особові). за вираження головного члена узагальнено-особові речення подібні або до означено-особових, або до неозначено-особових. позначте, які з пода- них чотирьох тверджень правильні (1,5 а. весняний день рік годує (нар. це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, і присудка, вираженого дієсловом теперішнього часу третьої особи однини. б. за науку – цілуй батька і матір у руку (нар. це речення од- носкладне, узагальнено-особове. головний член виражений дієсловом дійсного майбутнього часу другої особи однини. за вираження головного члена речення подібне до неозначено-особових. в. під лежачий камінь вода не тече (нар. це речення двоскладне. граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, і присудка, вираженого дієсловом дійсного теперішнього часу третьої особи однини. г. правду не сховаєш (нар. це речення односкладне, узагальнено- особове. головний член виражений дієсловом дійсного теперішнього часу другої особи однини. за вираження головного члена речення подібне до означено-особових. 10. у неповних реченнях може бути пропущений будь-який головний чи другорядний член. його можна відтворити з попередніх речень, з наступного речення, з попередньої частини складного речення, із ситуації мовлення, зі змісту самого неповного речення. позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 а. о де ж мої полковники з полками? де мій богун, пушкар і дже- джалик? у цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити з попереднього речення. б. я в маслів брід – і там уже стіна (л.костенко). у цьому тексті обидва підкреслені речення є неповними з пропущеними присудками, які можна відтворити зі змісту самих неповних речень. в. я по залогах – а залог немає (л.костенко). у цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити зі змісту самого неповного речення. г. я нині вже не той. мені вже не до слави. уранці встати, думаю, чи варт? у паволочі дощ. у нас принишкли трави (л.костенко). у цьому тексті тільки підкреслене речення є неповним з пропущеним присудком, який можна відтворити зі змісту самого неповного речення. 11. неповними можуть бути як двоскладні, так і односкладні речення. для того, щоб з’ясувати, двоскладним чи односкладним є неповне речення, треба відтворити всі пропущені члени речення. позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 а. ліси шумлять. не спиться. (л.костенко). підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним присудком. б. та відьма як сльота. хоча б літала в комин. та в цій фортеці й комина нема (л.костенко). підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним підметом і присудком. в. а ось колумни. певно, була заля (л.костенко). підкреслене речення односкладне, повне. г. а у нього ж ані шаблі булатної, ні пищалі семип’ядної (л.костенко). підкреслене речення односкладне, неповне, з пропущеним присудком. 12. просте речення можна охарактеризувати за складом граматичної основи, особливостями її морфологічного вираження, за ознакою повноти/неповноти. позначте, які з поданих чотирьох тверджень правильні (2 а. мені те берестечко ніколи не простять (л.костенко). це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником у називному відмінку однини, та присудка, вираженого дієсловом дійсного майбутнього часу, третьої особи множини; речення повне. б. де моя добра слава у народі? (л.костенко). це речення двоскладне, граматична основа складається з підмета, вираженого іменником, у називному відмінку однини, та пропущеного присудка, який можна відтворити зі змісту самого речення; речення неповне, з поширеним присудком. в. тепер уже нема тих ярмарків (л.костенко). це речення односкладне, безособове, головний член виражений заперечним словом; речення неповне, з поширеним підметом. г. вам спиться в дощ на кулаці досад (л.костенко). це речення односкладне, безособове, головний член виражений безособовим дієсловом; речення повне.

lpozzz    3   12.07.2019 00:20    12