Зясувальні: «Я вважаю, що на сьогодні матеріалом кінематографії повинен бути день сьогоднішній і день завтрашній» (О.Довженко).
«І не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в маленькім слові хліб» (Д.Павличко); «І я зрозумів, що футбольна честь нашого інституту того вечора залежить і від моїх ніг» (М. Вінграновський).
«Хай не ображаються письменники-естети, що я дозволив собі написати таке буденне оповідання» (Г. Косинка); «Ми забуваємо, як часто доводиться чути від глядачів побажання, щоб їм показали майбутнє, розповіли про майбутнє» (О. Довженко).
«Прикро, звісно, що ми здали позиції. А доведеться наступати» (С. Колесник).
Означальні : «А він забув про весло, що лежало під ногами, і боявся поворухнутися, щоб не сполохнути її голосу — тихого, як паводок, і чистого, як подих землі на пагорбах посеред заплав» (Г. Тютюнник)
«Перед очима слалися поля, які буйно поросли бур'янами» — Перед очима слалися поля, буйно порослі бур'янами; З-під землі, розмитої дощем, підіймався ледь відчутний, гіркуватий дух мокрої сажі й старої обпаленої цегли» (Г. Тютюнник)
Зясувальні: «Я вважаю, що на сьогодні матеріалом кінематографії повинен бути день сьогоднішній і день завтрашній» (О.Довженко).
«І не збагну ніколи, як вмістилось моє життя в маленькім слові хліб» (Д.Павличко); «І я зрозумів, що футбольна честь нашого інституту того вечора залежить і від моїх ніг» (М. Вінграновський).
«Хай не ображаються письменники-естети, що я дозволив собі написати таке буденне оповідання» (Г. Косинка); «Ми забуваємо, як часто доводиться чути від глядачів побажання, щоб їм показали майбутнє, розповіли про майбутнє» (О. Довженко).
«Прикро, звісно, що ми здали позиції. А доведеться наступати» (С. Колесник).
Означальні : «А він забув про весло, що лежало під ногами, і боявся поворухнутися, щоб не сполохнути її голосу — тихого, як паводок, і чистого, як подих землі на пагорбах посеред заплав» (Г. Тютюнник)
«Перед очима слалися поля, які буйно поросли бур'янами» — Перед очима слалися поля, буйно порослі бур'янами; З-під землі, розмитої дощем, підіймався ледь відчутний, гіркуватий дух мокрої сажі й старої обпаленої цегли» (Г. Тютюнник)