5. Звертання є в усіх реченнях, окрім
А Умудрітеся, немудрі: хто світ оглядає, той і серце ваше знає, і розум лукавий.
Б О земле рідная, не жатиме неситий пшениці на твоїх ланах.
В Залишали синам ідеалів святу філігрань — Україну любити і вміти за неї страждати.
Г Любі мої всі, не писала я вам сими часами за клопотом, не так передсвятковим, як письменним.
Д Чом, чом, чом, земле моя, чарує так мене краса твоя?
6. Вставне слово, що вказує на джерело думки, вжито в реченні
А Не плакали друзі, бо сльози, як кажуть, солдати в обозі здають ще до першого бою.
Б Можливо, колись я знайду свою гавань, де сонце ранкове розхитує гами.
В Звичайно, ти закритись можеш планами, у лати справ сховать всього себе.
Г Як море, в долині хвилюється хліб, налитий снагою землі, — здається, по ньому про могли б великі морські кораблі.
Д Як без ночей нема світання, так без світань шляхи не ті, і якщо в муках є шукання, то значить, муки ті святі!