Маленька праця краща за велике безділля. (безділля – префікс без-)
В купі і беззубий собака гавкає.
Безхмарне небо грому не боїться.
На безриб’ї і рак риба.
Неділя — день вимушеного безділля.
Чоловік убогий — то кінь безногий.
Объяснение:
Без клинка не розколеш пенька.
Розпочалися жнива – закочуй рукава.
Не в кожній воді мило розпуститься.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Роздайся, море, тріска пливе.
Гаси вогонь, поки не розгорівся.
З одного поліна вогню не розломиш.
Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
Дощ вимочить, сонечко висушить, а буйні вітри голову розчешуть.
Чоловік – не глина, а дощ – не дубина, не розмочить і не поб’є.
Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, то й пастух устане.
Що громада скаже, то і пан не розв’яже.
Такі вони друзі, що коли б’ються, то й колом не розженеш.
Що за дружба — і сокирою не розрубаєш.
Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.
Роздайся, море, жаба лізе.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
Вистачить?
Маленька праця краща за велике безділля. (безділля – префікс без-)
В купі і беззубий собака гавкає.
Безхмарне небо грому не боїться.
На безриб’ї і рак риба.
Неділя — день вимушеного безділля.
Чоловік убогий — то кінь безногий.
Объяснение:
Без клинка не розколеш пенька.
Розпочалися жнива – закочуй рукава.
Не в кожній воді мило розпуститься.
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш.
Роздайся, море, тріска пливе.
Гаси вогонь, поки не розгорівся.
З одного поліна вогню не розломиш.
Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
Дощ вимочить, сонечко висушить, а буйні вітри голову розчешуть.
Чоловік – не глина, а дощ – не дубина, не розмочить і не поб’є.
Скільки сніг не лежатиме, а розтанути мусить.
Скільки сніг не лежатиме, а розтавати буде.
Як сніг упаде, то пастух пропаде, а як розтане, то й пастух устане.
Що громада скаже, то і пан не розв’яже.
Такі вони друзі, що коли б’ються, то й колом не розженеш.
Що за дружба — і сокирою не розрубаєш.
Хто з тобою роздружився, той з тобою й не дружив.
Роздайся, море, жаба лізе.
Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, та скоре розтане.
Вистачить?