297 вправа біііііііііі 30 іііііі​

1. Гори, здавалось, стояли тут поруч.

2. Перебування в Києві, уяви собі, багато дало мені для п’єси.

3. Чим більше темніло, тим вітер, здавалося, дужчав.

4. На щастя, її запросила до себе на село наша старша тітка.

5. Звикне, кажуть, собака за возом бігти, то й за саньми побіжить.

6. Відступати нам, по-перше, пізно, і, по-друге, немає підстав.

7. Кажуть, люди жили табунами, спали покотом в млі печер...

8. Старенька груша дихає на пальці, їй, певно, сняться повні жмені груш.