11. Фонетичний процес, характерний лише для української мови, – це: а) дисиміляція;
б) фонетичне подовження;
в) спрощення;
г) асиміляція за дзвінкістю.
12. У якому рядку в усіх словах відбувається фонетичне подовження?
а) заміжжя, беззвучний, упряжжю, навмання, підніжжя;
б) роззброїти, піднісся, узлісся, розрісся, стаття;
в) безліччю, відлуння, поміччю, спросоння, лляний;
г) годинник, проллється, дозвілля, чавунний, чуття.
13. У якому рядку у всіх словах спрощення відбувається лише у вимові?
а) якісний, тоскно, об’їзний, пізній, налисник;
б) цілісний, скнара, брезкнути, пестливий, існувати;
в) кістлявий, вісник, ненависний, плюснути, шістдесят;
г) у пустці, бандуристці, аванпостний, дилетантство, модерністський
14. У якому рядку подано правильний варіант фонетичної транскрипції?
а) [ни е ўр´íшс´а];
б) [ни е ўр´íзс´а];
в) [ни е ўр´íс´:а];
г) [ни е ўр´íз´с´а].
15. У якому рядку подано правильний варіант фонетичної транскрипції?
а) [арти́с´ц´і];
б) [арти́стц´і];
в) [арти́сц´і];
г) [арти́с´:ц´і].
16. У якому рядку подано правильний варіант фонетичної транскрипції?
а) [студéнтс´киĭ];
б) [студéн´с´киĭ];
в) [студéнс´киĭ];
г) [студéнц´киĭ].
17. У якому рядку подано правильний варіант фонетичної транскрипції?
а) [ни е в’íстчи е н];
б) [ни е в’íсчи е н];
в) [ни е в’íжчи е н];
г) [ни е в’íшчи е н].
18. У якому рядку в усіх словах фонема /в/ реалізується у звуці [ў]?
а) виступ, йшов, вбивчий, став;
б) ваніль, Київ, віконце, ймовірний;
в) вокзал, кований, мавка, впиратися;
г) славний, поспав, Болехів, вбачати.
19. У якому рядку в усіх словах фонема /о/ реалізується у звуці [о у ]?
а) кожушок, лопух, зозуля, Софія;
б) коза, повний, поріг, голуб;
в) зозулястий, корито, боєць, подруга;
г) кожух, нагодуйте, голубка, розумний.
20. У якому рядку у всіх словах наголос падає на другий склад?
а) дрова, коромисло, вітчим, гуртожиток;
б) кілометр, міліметр, філолог, вільха;
в) отаман, подушка, чорнослив, чорнозем
г) кропива, завдання, бажання, читання
21. У якому рядку у всіх словах наголос падає на останній склад?
а) обруч, кропива, несемо, олень;
б) спина, міліметр, кілометр, термометр;
в) дрова, сімдесят, вісімдесят, нести;
г) вітчим, діалог, монолог, новий
22. Склад як відрізок мовлення, що утворюється одним поштовхом
видихуваного повітря, розглядає:
а) теорія сонорності;
б) експіраторна теорія;
в) теорія м’язового напруження;
г) теорія глотогенезу.
23. Жс у словах на зразок зважся, обмежся, розважся згідно з
орфоепічними нормами сучасної української літературної мови
вимовляється як:
а) [жс´];
б) [з´с´];
в) [зс´];
г) [с´:].
24. У яких позиціях глухі приголосні відповідно до орфоепічних норм
сучасної української літературної мови одзвінчуються:
а) перед наступними голосними звуками.
б) перед наступними сонорними;
в) в абсолютному кінці слова;
г) перед наступними дзвінкими;
Відповідь:
11 в) спрощення
12 в) безліччю, відлуння, поміччю, спросоння, лляний
13 г) у пустці, бандуристці, аванпостний, дилетантство, модерністський
14 в) [ни е ўр´íс´:а];
15 а) [арти́с´ц´і]
16 б) [студéн´с´киĭ
17 г) [ни е в’íшчи е н]
18 г) славний, поспав, Болехів, вбачати
19 г) кожух, нагодуйте, голубка, розумний
20 в) отаман, подушка, чорнослив, чорнозем
21 г) вітчим, діалог, монолог, новий
22 в) теорія м’язового напруження
23 б) [з´с´]
24 г) перед наступними дзвінкими
Пояснення: