1. Вже в стільниках стерні немає меду сонця (Л. Костенко). 2. Всі коні іще вороні (Л. Костенко). 3. Вечірній сон закоханого літа (Л. Костенко). 4. Край дороги – яскрава квітка ромашка (І. Цюпа). 5. Відбілювали полотно на сонці (В. Базилевський). 6. Свій будень будемо творити (Л. Костенко). 7. Вчись не до старості, а до смерті (Н. тв.). 8. От тобі, Гапко, й пентагон (Н. тв). 9. Червоними озерами цвіли в лісосмузі маки. Синіми озерами біля них – сокирки (М. Вінграновський). 10. Гасити зараз свічі! (І. Кочерга). 11. Ну й мороз! 12. Цить, дитино! 13. Ясно та тепло було надворі (І. Нечуй-Левицький). 14. Безмежні степи запорізькі (Я. Баш).