1.Списати, розкриваючи дужки. З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники. Виділити відмінкові закінчення іменників і займенників.
Інтерес людини (до) своє власне ім’я; людина живе (в) суспільство; свідоцтво (про) народження; право (на) ім’я зберігається (за) людина; найменування людей пов’язане (з) історія; до у) вибір імені; розповідь (про) своє прізвище; прізвище походить (від) назва птаха; прізвище (із) суфікс; частина прізвищ спільна (для) слов’янські мови; частина прізвищ утворилася (від) імена; частина прізвищ указує (на) національність.
2.У реченнях вказати прийменники, з’ясувати значення кожного. У реченнях підкреслити члени речення. Чи є прийменники членами речення? Чому?
І. Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій. (П.Тичина.) Зоря заглянула в вікно крізь шибку льодову. (М.Рильський.) Рипить сніжок, співає полозок, санки летять під білії намети ялин лапатих, поміж колонади струнких, поважних сосен, через ріки, у сталь заковані. (Леся Українка.) А як гляне теє сонце на весну, забудемо тую зиму навісну. (Л.Глібов.) Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту. (І.Франко.) Крізь вікна книг свободи світло ллється. (Д.Павличко.)
3. З поданих слів утворити словосполучення, вживши прийменники в(у) або до.
Поспішати, школа; за гостина; збиратися, церква; зазирнути, вікно; потрапити, село; примандрувати, столиця; поїхати, ярмарок; збиратися, музей