1. Складним реченням із різними видами зв’язку є речення *
Щоб затримати якнайдовше цвітіння, утримуйте рослини в якомога нижчій температурі або принаймні на ніч виносьте до прохолодного приміщення.
День сонячний і прозорий, і хочеться, щоб йому не було краю.
Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.
У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками в натрус.
2. Складне речення із сурядним і підрядним зв’язком є речення (розділові знаки пропущено) *
Тримаючи в руках серпа на якому вогко зблискувало сонце мати ступала над галузиною струмка і об її ноги билось волоття трави.
Тут росли колючі кущі терну шипшини та глоду красувалися й дозрівали на вітах ламкої крушини темно-червоні ягоди що їх у народі звуть вовчими.
Минає літо осінь вже бреде лісів багрець торкнувся вересневий і пахне чебрецем і листя де-не-де кружляючи лягає під дерева.
З вітром шепочуться квіти пісня дзвенить про любов і над свічадом ріки місяць примарний зійшов.
3. Складне речення з різними видами зв’язку є в рядку *
Якщо придивитися до квіточки каштана, то можна помітити на ній барвисті плями.
Хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм в море ходити.
Тепло було й вишні цвіли рясно.
Г Дівчина, обсипана квітами, іде, немов пливе лебедонька у воді.
4. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку *
А А малі хлопці йшли з рукавицею, у якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.
Б Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.
В Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє.
Г Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги.
5. Складне речення із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком є в рядку *
А Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок, на ранніх яблунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір'я і став як зачарований, – у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташка.
Б Дехто і мене пізнає – догадуюсь по несподіваних окриках позаду; чим я більше наближаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих несподіваних тривожних окриків.
В Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.
Г У п'ятницю, перед самою війною, сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір'ї, а внизу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як розкидаються небеса прозові.
6. Складне речення із безсполучниковим і підрядним зв’язком є в рядку *
А Село також у тумані, але з гори видно, як сонце прудко біжить десь із поля.
Б День той ткався і ткався із різних настроїв, у яких переважав радісний, та подеколи до нього долучався і сумний.
В Так це ім’я прилипло до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.
Г Сиплеться, осипається листя, гнуться, горбляться берези, плаче і посміхається крізь сльози осінь і натрушує журбу на мою наболілу душу.