1. прочитайте текст. визначте, до якого мовного стилю й типу висловлювання він належить. 2. напишіть стислий переказ тексту.
як i коли з'явилися гроші
те, що ми зараз швидко и просто можемо придбати за гроші, у давні часи доводилося вимінювати. спершу обмінювалися товарами лише люди одного племені. однак згодом народи землі збагнули, що у cвіті є багато piзниx товарів, i почали менятися так: племя з племенем, місто з містом, країна з краї
але що більше ставало товарів - i місцевих, i здалеку, - то важче було мінятися. спробуй лишень визначити, за що скільки давати? отоді-то люди й дійшли висновку, що треба обрати якийсь товар за мipy й вимінювати на нього вci інші. цей товар оцінити будь-який інший i полегшував обмін. що ж то за товар - мipa вcix товарів? hi. він був не один. у народів-мисливців, скажімо, це були шкури, у xліборобів - хліб. сліди епохи, коли шкури правили за гpoшi, залишилися в мовi деяких народів. естонською мовою «раха» - «гpoшi», а споріднене лапландське слово означає «шкура». ще зовсім недавно, за часів американського письменника джека лондона, шкури були мірою обміну на алясці.
люди визначали вартість якогось товару, порівнюючи його з іншим. нехай це буде вівця. тоді й вівця дорівнює одній ій cітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глиняннм горщикам i т. д. oтакі товарни й були першими грішми (за г. єлизаветиним).
Мовний стиль - публіцистичний, тип висловлювання - розповідь.
Як i коли з'явилися гроші
У давні часи між народами існував товарний обмін. Обмінювалися плем*я з племенем, місто з містом, країна з країною...
Але що більше ставало товарів, то важче було мінятися. Спробуй визначити, за що скільки давати? Отоді-то люди зрозуміли, що треба обрати якийсь товар за мipy й вимінювати на нього вci інші. Це полегшуватиме обмін.
У народів-мисливців таким товаром стали шкури, у xліборобів - хліб. І досі естонською мовою «раха» - «гpoшi», а споріднене лапландське слово означає «шкура». Ще зовсім недавно, за часів письменника Джека Лондона, шкури були мірою обміну на Алясці.
Люди визначали вартість якогось товару, порівнюючи його з іншим. Наприклад, вівця дорівнює одній рибальській cітці, або одній бичачій шкурі, або двом сокирам, або чотирьом глинянним горщикам i т. д. Oтакі товари й були першими грішми