1. Однорідними членами ускладнено речення А Свій дім не чужий, із нього не виженуть.
Б У вікна вже зазирала ранкова зоря, а в хаті стояв холодний морок.
В Над повінню кружляли лелеки, виструнчивши стрілами довгі червоні ноги, і
бемкали дзвони.
Г Хата дихнула на мене теплом і димом.
Д Ми люди не горді: нема хліба – давайте пироги.
2. Однорідними членами ускладнено речення
А Вона всміхалась, вимовляючи ці слова, але та посмішка завжди неприємно
вражала мене.
Б Веселий вересень у лісі повісив ліхтарі, і сонце на злотистім списі
гойдається вгорі.
В Людська праця – не дурниця, розкидати не годиться.
Г Він залишився ні в тих ні в сих.
Д Почуття непевності, тривоги, очікування чогось страшного знову охопило
мене.
3. Тільки один ряд однорідних членів має речення
А Дівчина ходить із маленьким дзвоником вулицями попри кам’яні будинки та
будить людей до ранкової співанки.
Б Увечері та вночі каміння тихенько відлунює голосами предків, а вдень
нагрівається під сонцем і обіймає ніжним теплом.
В Таких парубків часто й густо можна зустріти по наших хуторах та селах.
Г Микула поволі рушив уперед, зняв із плечей торбинку й щит, одчепив од
пояса меч, поклав зброю перед очагом та низько вклонився вогню й чурам.
Д Не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були
свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасичами під
проводом Остаповим.
4. Один ряд однорідних речень мають усі речення, ОКРІМ
А Легкий туман вставав над Дунаєм, окутував утікачів.
Б Око знов ваблять блукаючі вогні й рухливі тіні.
Г Весела і добродушна вдача Іванова не раз ставала їм у пригоді при довгій і
важкій блуканині по чужих краях.
Д Сумна скарга покотилася по річці і вразила втікачів.
5. Один ряд однорідних речень мають усі речення, ОКРІМ
А Котигорошок одним із перших скочив у човен і завзято намагався втягти за
собою якийсь Соломіїн клунок.
Б Дід-провідник зупинився, наказав усім залазити в комиші, скласти свої
клунки й бути напоготові.
В Біле павутиння фестонами висіло вгорі, гойдалось од найменшого руху
повітря і кидало дивовижні тіні при жовтому світлі одинокої ліхтарні.
Г На березі валялись галузки, уламки дощок і навіть цілі верби з корінням,
викинуті на берег повінню.
Д Здавалося, розбурхане море вогню кипіло, ревло, бризкало вогняною піною і
йшло сердитими хвилями на безборонні плавні.
6. Тільки один ряд однорідних членів має речення
А Сніг і земля стужавіли, захрумкали під ногами.
Б Туман у пасма злипається й сідає мені сивою росичкою на плечі, на вії, на
брови.
В З грубки пахло жиром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим
відпаром дерези.
Г Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш
повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, зі злості.
Д Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези.