1. Дієприкметник виступає в ролі присудка в реченні
Омиті росами квітки розтулюють повіки.
Душа, переповнена щастям, часто буває німа.
Затуманилась весняна ніч, осяяна цвітом яблуні.
Внизу виднілися затоплені молочним туманом міжгір’я.
3 уявленням про красу тісно пов’язана гармонія.
2. Дієприкметниковий зворот НЕ входить до складу речення
Синіють покриті вічним снігом високі гори.
Повитий ранковим туманом острів пливе у морі.
Пожовкле листя безшумно кружляє за вікном.
Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.
Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині.
3. Дієприкметниковий зворот входить до складу речення
Я зачарований красою карпатських краєвидів.
Давні могили-кургани порозкидані серед степового роздолля.
Холодить розпашілі обличчя м’яка гірська прохолода.
На полонині пахло охолодженою за ніч землею.
Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.
4. Дієприкметниковий зворот входить до складу речення
На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.
Через вікно зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пилом.
Під дубом зелененьким кінь змордований стоїть.
За один рідний звук ладен буваєш заплатити роком життя.
Заспівали тяжкі краплини, спадаючи з листя і квіту на землю.
5. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Усе снить денною працею усе набирається сили.
Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.
Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.
Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.
Довго чув я полонений сном солов’їну пісню за моїм вікном.
6. Дієприкметниковий зворот НЕ ТРЕБА виділяти комами в реченні (розділові знаки пропущено)
Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим стояла Олеся.
Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.
Над Максимом нахилилося почервоніле від гніву й туги лице Тугара Вовка.
Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце.
Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво.