Значення і актуальність містерії "великий льох"

Містерія «Великий льох» — дуже оригінальний твір, який вирізняється серед інших творів Тараса Шевченка. «Великий льох» — твір насамперед філософський, ідею якого приховано за символічними образами, майстерно змальованими автором. Оригінальними є передусім сам жанр і композиція твору. Містерії були поширені ще до Шевченка і зображували здебільшого картини з життя Ісуса Христа. Але Тарас Шевченко теж звертається до жанру містерії. Напевно, саме в такій формі найкраще було викласти ті філософські думки, які поет прагнув донести до читачів. Цікавою є і композиція містерії: твір складається з трьох частин, у кожній із яких діють три персонажі. У своєму творі Шевченко майстерно поєднав містичне та реальне, створивши таким чином картину суспільного ладу сучасної йому України.Образи першої частини містерії — це душі померлих, яких не пускають до раю через те, що вони якимось чином допомагали катам України. Причому йдеться не про національну зраду, а про незначні вчинки. Одна з дівчат, наприклад, напоїла царевого коня, коли цар повертався після Полтавської битви. Таким чином Шевченко наголошує на тому, що не слід миритися з поневолювачами й катами народу навіть у дрібницях.У другій дії змальовано діалог трьох ворон — української, польської та московської. Кожна з них розповідає про свої «діяння», хвалиться власною підступністю та жорстокістю. Одна з ворон пророкує, що народиться дитина, другий Гонта, який буде відчайдушно боронити свій народ. Усі три ворони вирішують утопити дитину. Ворони уособлюють ворогів, яким чужа мораль, які зреклися свого народу, зреклися моральних цінностей. Аж ось з’являються три каліки-лірники. Це дуже яскраві образи, які символізують сліпе покоління, байдуже покоління, яке ніби не бачить усього, що відбувається навколо.У своїй містерії «Великий льох» за до містичних образів та образів-символів Тарас Шевченко викриває гнобителів свого народу, причому робить це з великою художньою майстерністю, сатирично та емоційно.