Запишіть подані сполучники у три колонки, залежно від їх написання, з двома сполучниками складіть речення.

Наче\б\то, ото\ж\то, про\те, тому\що, ніби\то, тим\то, хоч\би, дарма\що, за\те, тільки\но, для\того\щоб, тому\то, а\би, як\що, як\би, у\ міру\того\як.
​

Правопис сполучників

Написання Правило

Разом Сполучники, як би вони не були утворені, звичайно пишуться разом (одним словом):

а) адже, аніж, ніж, отже, отож, таж, також, теж, тож;

б) аби, мовби, немовби, ніби, начеб, неначеб, щоб, якби;

в) мовбито, немовбито, нібито, начебто, неначебто, тобто, цебто;

г) абощо, тощо, якщо;

д) притому, притім, причому, причім, проте, зате, затим.

Окремо Частина сполучників може мати при собі частки, з якими вони пишуться тільки окремо, а саме: адже ж, або ж, але ж, бо ж, все ж, хоч би, хоча б, коли б, коли б то.

Окремо пишуться всі складові частини в таких сполучниках: та й, то й, дарма що, так що, тому що, через те що, для того щоб, з тим щоб, в міру того як, з тих пір як.

У кількох сполучниках перші дві частини пишуться разом, наступні — окремо, а саме: тимчасом як, незважаючи на те що, затим що.

Через дефіс Через дефіс пишуться сполучники з підсилювальними частками бо, но, то: отож-бо, тож-то, тому-то, тим-то, якби-то, тільки-но.

Объяснение: