Яким я уявляю святослава або хорива,щека,кия і либідя

Кий — полянський князь, найстарший з трьох братів (Кий, Щек і Хорив, іноді згадується їхня сестра Либідь), які, за літописним переказом, збудували над Дніпром місто й назвали його на честь старшого брата Києвом. «Повість временних літ» подає й іншу легенду (але літописець відкидає її як неправдоподібну) про те, що Кий був перевізником на Дніпрі. Доказами вірогідності реального існування Кия та його родини є згадки в творі вірменського хроніста VIII ст. Зеноба Глака про народність «палуні» (поляни) та її правителів «Куара, Мелтея та Хореана» (Кия, Щека та Хорива), а також фрагменти візантійських хронік про «князя гуннів» на ім’я Кувер або Куврат. Об’єднавши відомості цих джерел з уривчастими літописними згадками, історик М. Брайчевський припускав, що Кий на межі VI—VII ст. перебував у військовому союзі з візантійським імператором Іраклієм, спрямованому проти кочового тюркського племені аварів (що згадуються в «Повісті временних літ» як «обри»). Держава Кия, на думку М. Брайчевського, об’єднувала території сучасної України від Правобережжя до Карпат (а також, можливо, й Закарпаття).Від Кия та його братів київські літописці також виводили полянське плем’я. У польського історика Я. Длуґоша (XV ст.), який широко використовував українські літописи, що дотепер не збереглися, маємо слід компіляції, де київська династія включно до Аскольда і Діра представлялася прямим потомством Кия та його братів.Кий — полянський князь, найстарший з трьох братів (Кий, Щек і Хорив, іноді згадується їхня сестра Либідь), які, за літописним переказом, збудували над Дніпром місто й назвали його на честь старшого брата Києвом. «Повість временних літ» подає й іншу легенду (але літописець відкидає її як неправдоподібну) про те, що Кий був перевізником на Дніпрі. Доказами вірогідності реального існування Кия та його родини є згадки в творі вірменського хроніста VIII ст. Зеноба Глака про народність «палуні» (поляни) та її правителів «Куара, Мелтея та Хореана» (Кия, Щека та Хорива), а також фрагменти візантійських хронік про «князя гуннів» на ім’я Кувер або Куврат. Об’єднавши відомості цих джерел з уривчастими літописними згадками, історик М. Брайчевський припускав, що Кий на межі VI—VII ст. перебував у військовому союзі з візантійським імператором Іраклієм, спрямованому проти кочового тюркського племені аварів (що згадуються в «Повісті временних літ» як «обри»). Держава Кия, на думку М. Брайчевського, об’єднувала території сучасної України від Правобережжя до Карпат (а також, можливо, й Закарпаття).Від Кия та його братів київські літописці також виводили полянське плем’я. У польського історика Я. Длуґоша (XV ст.), який широко використовував українські літописи, що дотепер не збереглися, маємо слід компіляції, де київська династія включно до Аскольда і Діра представлялася прямим потомством Кия та його братів.