Починався дощ, небо перерізала блискавка, і раптом Шептало побачив у воді себе — прекрасного білого коня...», - писав у своєму знаменитому оповіданні письменник Володимир Дрозд. Що ж, подумалось мені, - білі українські коні, мабуть більш вільні, аніж коні іншої масті, вони не люблять табунів, гурту й загорожі, ненавидять табун, гурт і загорожі, недолюблюють крутити привід та їздити до міста, соромляться упряжі та становища робочої худоби, яку можна вільно запрягати, поганяти, зрештою, - стьобати батогом кожному конюхові!
Починався дощ, небо перерізала блискавка, і раптом Шептало побачив у воді себе — прекрасного білого коня...», - писав у своєму знаменитому оповіданні письменник Володимир Дрозд. Що ж, подумалось мені, - білі українські коні, мабуть більш вільні, аніж коні іншої масті, вони не люблять табунів, гурту й загорожі, ненавидять табун, гурт і загорожі, недолюблюють крутити привід та їздити до міста, соромляться упряжі та становища робочої худоби, яку можна вільно запрягати, поганяти, зрештою, - стьобати батогом кожному конюхові!