Вопросы к новелле Я романтика 6. Як ви ставитеся до нікому не потрібного експерименту безіменного чекіста довести присутнім і собі, що він залізна людина? Що з цього виходить і чому?
7. З якої причини члени трибуналу не співчувають своєму ватажкові , коли той постає перед вибором або відпустити матір і осоромитися перед ними, або вбити її і довіку відчувати докори сумління?
8. Чому вони не допомагають йому вийти з цієї дурної ситуації насамперед людиною?
9. Як у новелі розкрито проблему уподібнення головного персонажа дегенератові й доктору Тагабату?
Якою постає громадянська війна у творі і як показано, що саме мирне населення терпить найбільші муки і втрати?
10. Чи могла б бути іншою розв'язка твору? Якою саме?

6. Насправді чекіст не намагався когось переконати, що він залізна людина. Герой просто беззаперечно вірив у правильність лозунгів революції: "Земля - селянам, заводи - робітникам, влада - радам". Він був переконаний, що треба лише дійти до світлих озер загірної комуни, яка житиме за такими законами. Інша справа, що побудувати гармонійне суспільство шляхом тотального винищення опонентів неможливо. Результатом таких методів у творі стає вбивство матері, а в реальному житті - встановлення тоталітарного режиму.

7. Це не зовсім так. Андрюша не тільки співчуває, але й намагається відмовити Я від такого кроку. Коли ж розуміє, що методи "чорного трибуналу" несумісні з його поглядами, вирушає на фронт. Доктору Тагабату взагалі не знайомі людські почуття, він холоднокровний натхненник революції, її "сірий кардинал". Дегенерат - бездумна машина вбивства, садист, який отримує задоволення від процесу знищення. Вони обидва просто не спроможні на співчуття.

8. Ні Тагабату, ні дегенерату не властиві риси Людини, а тому вони не спрможні на розуміння й до . Мені здається, Тагабат зумисне тримає героя в психологічній напрузі, для нього вибір Я - своєрідний експеримент, за яким він із цікавістю ігає. А дегенерат, по-моєму, взагалі не усвідомлює моральної колізії, адже автор не випадково називає його саме дегенератом.

9. Хоча Я й твердить постійно, що він і чекіст, і людина, однак підписи під вироками ставить саме він як голова трибуналу. Отже, незважаючи на муки вибору, Я виявляється нічим не кращим для жертв, ніж Тагабат і дегенерат. Громадянська війна постає як процес самознищення народу і моральних цінностей. Натхненні Тагабатами дегенерати винищують черниць, інтелігентів, звищайних міщан і селян, над якими й вершить свій суд трибунал.

11. Перед Я був відкритий шлях, який обрав Андрюша - покинути трибунал. Але віра чекіста в ідеали загірної комуни була такою фанатичною, що він змирився з необхідністю великих жертв заради перемоги революції. Ні, розв'язка не могла бути іншою, бо Хвильовий саме й показує трагедію руйнування людської особистості, яка заради ідеалів революційних відмовляється від людських.

Объяснение: