Визначити й виписати в зошит художні засоби з прочитаних суспільно побутових пісень (по 2-3 приклади) епітетия,пестливі слова,персонофікації,повтори,порівняння. ГОМІН ГОМІН ПО ДІБРОВІ;СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ; ОЙ НА ГОРІ ТА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ; ОЙ У СТЕПУ КРИЕНИЧЕНЬКА;

ГОМІН, ГОМІН ПО ДІБРОВІ

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ

«Мене кіньми наділяють!»

«Нехай тебе орда візьме!»

«Нехай тебе турки візьмуть!»

«Сріблом, золотом наділяє!»

«Тоді брат твій з війська прийде!»

РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ:

«Коли, брате, з війська прийдеш?»

ПОВТОРИ:

«Нехай тебе…», «гомін, гомін…»; «туман поле покриває», «іди, сину, іди, сину», «мати сина проганяє», «мене, нене…»

ЗВЕРТАННЯ:

«Іди, сину…»; «мене, нене…»; «вернись, синку…»; «Коли, брате, з війська прийдеш?»; «візьми, сестро, піску жменю».

МЕТАФОРИ:

«Туман поле покриває», «орда знає», «змиють дощі»; «розчешуть терни»; «висушать вітри», «мене змиють дощі.

ЕПІТЕТИ:

Густі (терни), буйні (вітри)

ПЕСТЛИВІ СЛОВА:

зіроньками; слізоньками; додолоньку; головоньку. 

СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ

ЕПІТЕТИ:

козак молоденький, кінь вороненький, високу могилу, червону калину, рідну Україну.

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ:

«вода корінь миє», «пташки…приносити

МЕТАФОРИ:

«явір… в воду похилився», «вода корінь миє», «…серденько ниє», навіки покинув.

ПОВТОРИ:

«Не …», «Ой…», «Звелів собі…», «Будуть…».

ЗВЕРТАННЯ:

«Не хилися, явороньку…», «Не журися, козаченьку…».

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:

«Не хилися, явороньку, Ще ти зелененький!» «Не журися, козаченьку, Ще ти молоденький!» «Не рад козак журитися — Так серденько ниє!» «Будуть мені приносити Од родоньку вісти!»

ЗМЕНШУВАЛЬНО-ПЕСТЛИВІ СЛОВА

«явороньку», «зелененький», «козаченьку», «молоденький», «серденько», «вороненький», «колисоньку», «родоньку».

ОЙ НА ГОРІ ДА ЖЕНЦІ ЖНУТЬ

ПОВТОРИ:

«Гей, долиною,

Гей, широкою»

«…Женці жнуть»,

«Гей..»,

«Під ними…»,

«…Необачний!»

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:

«Веде своє військо,

Веде запорізьке хорошенько!»

«…Необачний!»

«Не журися!»

«Під ним кониченько»

Під ним вороненький,

Сильне-дужий!»

ЕПІТЕТИ:

«зелена гора»; “долиною широкою”, веде хорошенько, сильне-дужий, необачний, кониченько вороненький.

ЗВЕРТАННЯ:

«Гей, вернися, Сагайдачний»,

«Гей, хто в лісі, озовися».

АНТИТЕЗА:

«Ой на горі да женці жнуть, А попід горою,…»,

«… Візьми свою жінку, Оддай мою люльку,…»

ОЙ У СТЕПУ КРИНИЧЕНЬКА

ЕПІТЕТИ:

зелений байрак, сира земля, сиві (воли), чистім (степу), зеленій (муравині), сива (зозуленька);

ПЕСТИЛИВО-ЗМЕНШУВАЛЬНІ СЛОВА

– криниченька, доріженьку, чумаченьки, зозуленька;

ЗВЕРТАННЯ:

«Ой подай, чумаче, та подай, голубе».

«Ой рад би я, моя мила..».

ПОВТОРИ:

 «Ой…», «Умер, умер», «ку-ку».

РИТОРИЧНІ ОКЛИКИ:

«Ой подай, чумаче, та подай, голубе, та хоч праву руку!»

МЕТАФОРА:

«воли… доріженьку чують».