Вiд самого початку кохання Iвана та Марiчки було трагiчним. Чому ж?

Все, що робив Іван після смерті Марічки, — це були спроби жити новим життям, забути кохану. Потім повернувся в село, одружився, прагнув стати господарем, сім'янином. Але ж усі ці спроби були марними. Нове життя не приносило ні радості, ні щастя. Герой повернувся, нарешті, до своєї єдиної на все життя коханої. Тільки з нею він міг бути живим, міг діяти, творити, міг відчувати себе людиною. А якщо її немає, то й він не повинен жити — це вже суперечило б його людській сутності.