Вірш: Заходжу в сад — дерев навислі крони, де вже травнево не співає птах,

де руки неньки яблуневокорі

у зболених і лагідних гілках.

Заходжу в сад — в осінню пору мами,

в її доспілі обважнілі дні,

що падають і падають плодами,

об груди глухо гупають мені.

СерегаБатя    3   08.12.2020 06:15    3