Уважно прочитайте уривок із твору, випишіть епітети, які відтворюють відображення почуттів, настроїв, думок ліричної героїні в

їхній динаміці та якісному перетворенні, що надають естетичного

забарвлення духовному життю людини.

Я сама – то та «звихнена слава».

Я вижидаю щастя щодня і щогодини.

Я відчуваю, як життя лежить переді мною не як щось сумне,

безвідрадне, важке до переконання, але як би один пишний,

святочний день, гаряче пульсуючий, приваблюючий, широкий,

пориваючий образ або немов яка соната.

Так, немов музика.

Солодкі, упоюючі, сумовиті звуки. Роздразнюючі, пориваючі,

покликуюючі, вбиваючі… а одначе!… одначе…

Я не вчилася музики ніколи.

Я ніколи, ніколи не могла «Impomptu phantasie» сама грати! Але

коли чую її, як другі грають, то душа моя наповнюється слізьми. Що се

таке? Що се є, що крізь усей той блиск, котрий хвилює так розкішно

крізь мою душу… в’ється щось, немов жалібний креповий флер! І що я

помимо того, що в моїх жилах пливе кров будучини, не маю будучини,

не маю в житті своїм полудня?

Коли чую музику – готова вмирати. Стаю тоді божевільно-

відважна, стаю велика, погорджуюча, любляча…

Що й залежить на мені, коли лиш музику чую!..

baranovdanil2001    1   14.02.2022 11:52    0