Твiр-опис на тему осiнь чародiйка и да на укр

нарешті завітала до нас у гості вона, осінь-чарівниця. потрапивши під її чаклунство, жива природа перетворилася на золоту казку.

мені дуже подобається ця пора року за її величну красу. особливо гарний в цей період ліс. всі дерева забарвлюються в яскраві фарби, що променисто грають при світлі дня.

осінь, мов геніальна художниця, майстерно фарбує всі рослини та надає неповторність кожному деревцю. ніби в казковому хороводі, стоять урочисто вбрані дерева, а ліс, прикрашений золотим килимом, нагадує мальовничу картину.

я дуже люблю гуляти в осінньому лісі, збирати барвисті букети з золотистого листя та робити з них ікебани.

осінь — найкрасивіша пора року. як її тільки не називають: золота, чарівна, мальовнича, барвиста, дивовижна, щедра. багата на урожай, вона прикрасить будь-який стіл грибами, стиглими овочами та фруктами. ми всією сім’єю часто ходимо в ліс по гриби. збираємо ці плоди природи та засушуємо на зиму, згадуючи яскраві фарби природи. гуляючи лісом, мене заворожує вид перефарбованого листя. золотиста охра, червона мідь, зелена латунь, коричнева бронза — всі ці відтінки роблять осінь чарівною та неповторною. природа ніби відкриває останній подих перед довгим сном. ближче до кінця осені дерева оголюються. на вулиці холоднішає, і незабаром можна буде побачити перші сніжинки.

яка шкода, що осіння пора така коротка! з настанням холодів золоті фарби починають в’янути. листя з кожним днем ​​тане на деревах, а усипана золотим килимом земля стає все пишніше.

про осінь написано багато віршів — це чудова й прекрасна пора. однак вона буває не тільки яскравою і святковою, а й дощовою, похмурою. але в цьому полягає її особлива краса. після осіннього дощу гілки дерев виблискують прозорими крапельками, від чого здається, мов дерева прикрашені кришталевими намистинами.

сонечко наприкінці осені світить не так яскраво, а дні стають коротшими. в небі видно, як пролітають зграї птахів, що прагнуть відлетіти в теплі країни. вранці все частіше опускається туман, що огортає землю дивовижною, якоюсь містичною атмосферою. природа з кожним днем ​​все глибше занурюється в довгий сон.

а я радію кожному побаченому моменту незвичайної природи. навіть низьке похмуре небо не дає мені сумувати. адже пишний килим з листя шарудить у мене під ногами та створює неповторну осінню мелодію.

дякую тобі, осінь, за те, що була в нас у гостях, що дарувала красу, натхнення та гарний настрій. ти — справжня чарівниця!