Твір-роздум ,,Проблеми національної свідомості, патріотизму, зрадництва, усвідомленого вибору''(за твором В.Рутківського ,,На Козацьких островах'')

В умовах українських реалій, коли Україна ціною життя Героїв

Небесної Сотні, зусиллями українських військових, добровольців, волонтерів

відстоює свободу і територіальну цілісність, пріоритетного значення набуває

національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання молоді.

Цілі покоління українців були виховані в дусі відчуження від рідної

землі та національного самозречення. В нас формували почуття національної

меншовартості, покривдженості, комплексу неповноцінності, навіювали

переконання в перевазі «старшого брата». Навмисне поширення

російськомовної літературної та музично-пісенної продукції, висвітлення

неправдивої історії, висміювання українського характеру і традицій формувало

явище етноциду. Наш народ намагалися позбавити усіх ознак культурної та

духовної самостійності.

Сьогодні єдиний шлях повернення державності - громадянськопатріотичне виховання молоді. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття

того, що в моєму місті, в моєму навчальному закладі, країні мене стосується,

що залежить від мене. Я – творець майбутнього своїх дітей і онуків.

Патріотизм – це одна із якостей людського характеру. Він, подібно до

любові, керує людською свідомістю, заставляючи робити великі і малі вчинки в

ім’я своєї батьківщини. Патріотизм – величний вияв нескінченної любові до

рідного краю. Патріотизм, як і честь виховує великих, сильних людей, які не

рахуються з ціною свого життя й здатні пожертвувати ним заради рідної землі.

Патріотизм породжує впевненість у собі, волю в перемогу, віру в свою націю,

свій народ, він перетворює звичайну людину в безстрашну машину, яка не

відчуває страху і болю, йдучи впевнено та безстрашно до своєї мети. Тоді мета

патріота стає метою усього народу. Патріот живе в єдності зі своїм народом, він

живе своїм народом, адже життя народу стає його життям.