Є поширена позиція, що в житті відсутній чорне і біле, є тільки сіре, що добро і зло єдині і виконують якусь спільну місію, мало не нав’язану Богом. Про Бога сказано: «Бог є світло і немає в Ньому ніякої темряви». Відразу обмовлюся, що я дотримуюся саме цієї точки зору. Для мене є добро, і воно абсолютне, чисте, не затьмарене, як якась велика сила, дана нам згори. І добро зі злом ніколи не заграє, не кокетує.
У Антона Чижа є чудовий твір «Божественна отрута». У ньому головному герою, детективові, задають питання: у чому сенс боротьби і всієї нашої роботи, якщо найчастіше (майже завжди) зло не землі перемагає? Мене потрясла відповідь – своєю глибиною і простотою:
щоб перемога давалася злу як можна більше дорогою ціною!
Для визначення, що таке добре, а що таке погано, що є добром, а що злом, дуже важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними. Що ж все-таки є добром, а що – злом, з точки зору наукової термінології?
Добро – поняття моральності, що означає навмисне прагнення до безкорисливої ??до ближньому, а також незнайомій людині, тварині і навіть рослині. У життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що отримує у людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям і радістю.
Зло – поняття моральності, що означає навмисне, умисне, свідоме заподіяння кому-небудь шкоди, збитку, страждань. У життєвому сенсі зло відносять до всього, що отримує у людей негативну оцінку, працюється ними, суперечить правилам моралі.
Добро і зло – протилежності, які заперечують одна одну. У європейській традиції добро зазвичай асоціюють зі світлом, світлим, білим. Зло – з темрявою, темним, чорним. Згідно догматам деяких релігій, добро зі злом розглядаються як автономні сили, провідні у одвічній боротьбі за право панувати в світі. Подібна система поглядів в теології називається дуалізмом.
Проблему добра і зла можна розглядати в самих різних областях, таких як, етика, філософія, релігія, фольклор, але ми зупинимося на темі добра і зла в сучасному світі. Це найбільш поширена тема для розмірковування про те, що ж все-таки є добром і злом з точки зору сучасного суспільства.
Для кожного з нас добро і зло символізує абсолютно різні речі. Для когось перевести стару через дорогу – єдине добро всього його життя, а для когось побудувати безкоштовну школу для дітей-сиріт – дещиця в незліченній низці добрих справ. Злом багато хто вважає вживання алкоголю, куріння, нецензурну лайку. Хтось вважатиме це життя… Як казав Лев Толстой: «- Ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили, і не любимо за те зло, яке ми їм робили!».
Для багатьох людей джерелом добра є церква. «Не сотвори собі кумира», «Возлюби ближнього свого, як самого себе», «Не чини перелюбу» – пам’ятає напам’ять кожен з нас, от тільки питання в тому, що деякі з до церкви, молитви, причастя та інших церковних таїнств намагаються «змити» з себе те зло, яке вони здійснюють із завидною постійністю. Бог, як кажуть, добрий. Він пробачить. Та й взагалі, якщо говорити про церкву, то більшість звертається туди тільки тоді, коли біда.
Поняття про добро і зло мають формуватися в дитинстві. І починається добро саме тоді, коли на світ з’являється дитина. Чисте, світле, воістину добре створення Боже. Виховуючи у дітей прості повсякденні правила поведінки, ми плекаємо моральний кодекс покоління. Надалі на формування доброго і злого у свідомості дитини величезний вплив справляє дитячий сад, потім школа, ВУЗ. Але саме в сім’ї закладаються початкові основи особистості. Сухомлинський стверджує, що «діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу». Все питання в тому, як зберегти всю цю чистоту і непорочність маленького серця.
Необхідно направляти позитивну енергію на знищення зла як явища. Кожен день, кожну годину, кожну мить. Людина ніколи не стане повністю ідеальною, але це вже інша історія, а зменшувати злі діяння може кожен. Шляхом самопошуку, самовдосконалення, самодисципліни, самореалізації. У кожному слові є корінь «сам», і я вказую на нього не просто так, а метою закликати, і, нарешті, переконати вас у тому, що ніяка церква, суспільство, соціум, батьки, повністю не вплинуть на сприйняття добра і зла, крім нас самих. Саме тут і закінчується зло. Саме в нас з вами. У нашій роботі над собою! Тому бажаю усім вам невичерпної волі і прагнення діяти, виходячи тільки з добрих спонукань!
Є поширена позиція, що в житті відсутній чорне і біле, є тільки сіре, що добро і зло єдині і виконують якусь спільну місію, мало не нав’язану Богом. Про Бога сказано: «Бог є світло і немає в Ньому ніякої темряви». Відразу обмовлюся, що я дотримуюся саме цієї точки зору. Для мене є добро, і воно абсолютне, чисте, не затьмарене, як якась велика сила, дана нам згори. І добро зі злом ніколи не заграє, не кокетує.
У Антона Чижа є чудовий твір «Божественна отрута». У ньому головному герою, детективові, задають питання: у чому сенс боротьби і всієї нашої роботи, якщо найчастіше (майже завжди) зло не землі перемагає? Мене потрясла відповідь – своєю глибиною і простотою:
щоб перемога давалася злу як можна більше дорогою ціною!
Для визначення, що таке добре, а що таке погано, що є добром, а що злом, дуже важливо зрозуміти, де знаходиться межа між ними. Що ж все-таки є добром, а що – злом, з точки зору наукової термінології?
Добро – поняття моральності, що означає навмисне прагнення до безкорисливої ??до ближньому, а також незнайомій людині, тварині і навіть рослині. У життєвому сенсі цей термін відноситься до всього, що отримує у людей позитивну оцінку, або асоціюється зі щастям і радістю.
Зло – поняття моральності, що означає навмисне, умисне, свідоме заподіяння кому-небудь шкоди, збитку, страждань. У життєвому сенсі зло відносять до всього, що отримує у людей негативну оцінку, працюється ними, суперечить правилам моралі.
Добро і зло – протилежності, які заперечують одна одну. У європейській традиції добро зазвичай асоціюють зі світлом, світлим, білим. Зло – з темрявою, темним, чорним. Згідно догматам деяких релігій, добро зі злом розглядаються як автономні сили, провідні у одвічній боротьбі за право панувати в світі. Подібна система поглядів в теології називається дуалізмом.
Проблему добра і зла можна розглядати в самих різних областях, таких як, етика, філософія, релігія, фольклор, але ми зупинимося на темі добра і зла в сучасному світі. Це найбільш поширена тема для розмірковування про те, що ж все-таки є добром і злом з точки зору сучасного суспільства.
Для кожного з нас добро і зло символізує абсолютно різні речі. Для когось перевести стару через дорогу – єдине добро всього його життя, а для когось побудувати безкоштовну школу для дітей-сиріт – дещиця в незліченній низці добрих справ. Злом багато хто вважає вживання алкоголю, куріння, нецензурну лайку. Хтось вважатиме це життя… Як казав Лев Толстой: «- Ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили, і не любимо за те зло, яке ми їм робили!».
Для багатьох людей джерелом добра є церква. «Не сотвори собі кумира», «Возлюби ближнього свого, як самого себе», «Не чини перелюбу» – пам’ятає напам’ять кожен з нас, от тільки питання в тому, що деякі з до церкви, молитви, причастя та інших церковних таїнств намагаються «змити» з себе те зло, яке вони здійснюють із завидною постійністю. Бог, як кажуть, добрий. Він пробачить. Та й взагалі, якщо говорити про церкву, то більшість звертається туди тільки тоді, коли біда.
Поняття про добро і зло мають формуватися в дитинстві. І починається добро саме тоді, коли на світ з’являється дитина. Чисте, світле, воістину добре створення Боже. Виховуючи у дітей прості повсякденні правила поведінки, ми плекаємо моральний кодекс покоління. Надалі на формування доброго і злого у свідомості дитини величезний вплив справляє дитячий сад, потім школа, ВУЗ. Але саме в сім’ї закладаються початкові основи особистості. Сухомлинський стверджує, що «діти живуть своїми уявленнями про добро і зло, честь і безчестя, людську гідність; у них свої критерії краси, у них навіть свій вимір часу». Все питання в тому, як зберегти всю цю чистоту і непорочність маленького серця.
Необхідно направляти позитивну енергію на знищення зла як явища. Кожен день, кожну годину, кожну мить. Людина ніколи не стане повністю ідеальною, але це вже інша історія, а зменшувати злі діяння може кожен. Шляхом самопошуку, самовдосконалення, самодисципліни, самореалізації. У кожному слові є корінь «сам», і я вказую на нього не просто так, а метою закликати, і, нарешті, переконати вас у тому, що ніяка церква, суспільство, соціум, батьки, повністю не вплинуть на сприйняття добра і зла, крім нас самих. Саме тут і закінчується зло. Саме в нас з вами. У нашій роботі над собою! Тому бажаю усім вам невичерпної волі і прагнення діяти, виходячи тільки з добрих спонукань!