Твір на тему в піснях оживає душа мого народу

Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд 
поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï. 
Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i 
радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення. 
"Украïнська народна пiсня, 
Ї писав М. Стельмах, 
Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут, 
болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й 
емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу..." 

Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i 
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня, 
мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав 
укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те 
велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям 
духовностi 
Ї має дух!" 
Народна пiсня 
Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт 
життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи. 

Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i 
голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й 
уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.