Твір на тему у піснях-історія мого народу

Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд
поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï.
Пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i
радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення.
"Украïнська народна пiсня,
Ї писав М. Стельмах,
Ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут,
болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й
емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями мелосу... "

Доля украïнськоï пiснi сумна i велична. Незважаючи на перешкоди i
лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. Кожна пiсня,
мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав
укладач збiрки "Найкращi пiснi Украïни" Михайло Шевченко: "Вона має те
велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям
духовностi
Ї має дух! "
Народна пiсня
Ї це насамперед iсторiя Украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт
життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не покидають людину i в найтяжчi часи.

Минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i
голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й
уподобаннями. А народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.

Народна пiсня зоряно, незгасно
Горить в моєму серцi повсякчас,
Вона мене виводить на дорогу.
Вона менi просвiтлює вiки,
Де радiсть i печаль мого народу
Врослися в древа вiчного гiлки.
І не зважай уваги на кацапів=)