Тема і ідея вірша люблю чернігівську дорогу – весною, влітку, восени. там досі моляться стрибогу високі в соці ясени. дівчата ходять, мов княгині. цвітуть смарагдові луги. русявокосі берегині позолотили береги. там переходить шлях уповні. під осінь в кожному селі немов димки димлять жертовні – копають люди картоплі. бори стоять, такі соснові! ведмедів бачать уві снах. вінки цибулі бурштинові там висять просто на тинах. від магістралі за два метри, уся закутана в що є, сидить бабуся, як деметра, у відрах моркву продає. шофер гальмує мимоволі, стоять колеса в шелюзі, – несе хтось яблука в приполі, несе хтось груші в картузі. і знову мчиш, як метеор ти. і довго світяться в душі оті розкішні натюрморти уздовж доріг на спориші…

шляпамайонезная    2   16.04.2019 16:50    21