Ть зробити аналіз вірша "прозорий січень небо "
прозорий січень небо розтворив
і знову світло світові явив.
срібліє обрій в ніжному тумані;
широко день роздав блискучі грані,
і я дивлюсь — і всі щасливі дні,
що спопеліли в сонячнім вогні,
як віяло, таємною рукою
розгорнене, встають передо мною.
і первісна затаєна любов
на мляве серце напливає знов.
над паростком, над весняним потоком
схиляюся і плачу одиноко…
хто погубив його? чия рука?
незаймано пливе дунай-ріка.
де ж огнище на мрійному смерканні?
де постать мила в білому убранні?

andriyzhovniryk    3   28.09.2019 16:59    465