Старий дуб,що росте в Києві, упродовж 600 років бачив багато тварин і людей, які зупинялися під його кроною. Уяви й запиши історію, яку він міг би нам розповісти.

У нас у дворі ріс величезний і могутній дуб, під його розлогими гілками все любили відпочивати в літній зной.Зімой дуб покривався мантією зі снігу, і як білий велетень височів над усіма. Одного разу над будинком пронеслася страшна гроза, дуб захистив нас, прийнявши удар блискавки на себя.Крона дерева згоріла, а стовбур розщепився, дуб став схожим на пораненого воіна.Все переживали, намагаючись до гіганту.Проізошло неймовірно, дуб заговорив і повідав нам свою історію.

Двісті років тому, молодий дубок пробився з жолудя на свет.Рос він швидко, прагнув поглянути на світ з висоти.В його молоді роки повз проїздили вози і карети, запряжені лошадьмі.Купци поспішали в крамниці, а робочий люд на работу.Шли часи, революції і війни проходили повз, а птиці розповідали дубу все новости. Замість коней з'явилися автомобілі, в кожному будинку загорівся свет.Под дубом люди читали газети і книги, а зараз лише дивляться новини інтернета.Дуб старий, він побачив чимало, тому не боїться піти на покой.Вокруг ростуть молоді дубки, які залишаться з людьми, даючи їм тінь влітку і захищаючи від блискавок під час грози