Сочинение Світ краси природи по повести Зачарована Десна
​

Кіноповість "Зачарована Десна" — багатоплановий, багатопроблемний твір. Але над усім цим возвеличується образ природи, проблема стосунків людини і природи, благотворного впливу її краси на душу людини, особливо дитини. Недаремно ж О. Довженко назвав кіноповість іменем своєї улюбленої ріки дитинства. Епітет же "зачарована" несе в собі велике оціночне й емоційне навантаження, налаштовує на незвичайний мінорний у поєднанні з мажорним лад.

Так зачарувала письменника, "дівиця Десна", що він на все життя залишився в душі "здивованим маленьким хлопчиком з широко розкритими зеленими очима". Саме це спілкування з природою до розвитку в нього оригінального світовідчуття, збереженню свіжості почуттів і в зрілому віці, вмінню бачити "зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах" і правдиво відтворювати життя в усіх його проявах. "Благословенна ж будь,— звертається митець до ріки,— моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя".

Пізнання природи почалося у малого Сашка з дослідження власного городу, який "до того переповнювався рослинами, що десь серед літа вони вже не вміщалися в ньому". У густому тютюні, квіти якого цвіли "поповими ризами", діти ходили, як у лісі, там же вони "пізнали перші мозолі на дитячих руках".

"...Любив пташиний щебет у саду і в полі. Ластівок любив у клуні, деркачів — у лузі. Любив плескіт води весняної. І жаб'яче ніжно-журливе кумкання в болоті, як спадала вода весняна".

Думаю так