Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі
Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями "захисників" народу.
І одним з таких народних бунтарів був Чіпка — головний герой роману. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне прізвисько "виродок" мали згубний вплив на формування його характеру. Ще змалку в Чіпчиній душі з'явилася ненависть до людей, яка потім зруйнувала його життя. Але разом з цим у дитячій душі зароджувались і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні казки і розповіді люблячої бабусі Оришки. Тому, багато розмірковуючи над стосунками між людьми, Чіпка казав: "Я, бабусю, добрий... Я злого не робитиму... Я буду добрий, бабусю...".
І вийшов із Чіпки щирий, чесний, відвертий і працьовитий парубок — борець за правду. Але чітко виявляється і слабкість характеру Чіпки, бо коли в нього незаконно відібрали землю, він зламався, втратив віру в справедливість, вирішив, що нема в житті щастя. Чіпка став пропивати все, що заробив власною працею, завів собі друзів-розбишак.
Та ось незабаром добре в Чіпчиній натурі змогло взяти гору, перемогти, і він, помирившись із матір'ю і одружившись із коханою дівчиною, починає нове життя, завдяки своїй працьовитості стає заможним чоловіком. Радіючи за сина, мати ніби але щастя тривало недовго. Не витримавши другої кривди, яку заподіяли йому пани після виборів у земство, Чіпка під впливом "лихого товариства" повертається до розбійного життя, і тепер уже назавжди. Спотворення Чіпки як людини, його "криваві" вчинки в боротьбі за "правду", знищення ним невинних людей привели до страшних наслідків. Не витримавши такої "боротьби за правду", Галя повісилась, а стара мати мусила викрити владі свою дитину. У такому трагічному житті Чіпки винен не тільки суспільний лад, який зробив його жорстокою, злою людиною, а й він сам. Чіпка був винен у тому, що не зумів скористатися добрими порадами і став на лихий шлях, перетворившись на злодія-зарізяку.
Взагалі, в образі Чіпки Панас Мирний показав, як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками, як часто ці пошуки призводять до знівечення людського характеру, спустошення душі.
Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі
Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом "Хіба ревуть воли, як ясла повні?". У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також з жорстокими діями "захисників" народу.
І одним з таких народних бунтарів був Чіпка — головний герой роману. Життя у злиднях, зневажливе ставлення до Чіпки сільських дітей, невідступне прізвисько "виродок" мали згубний вплив на формування його характеру. Ще змалку в Чіпчиній душі з'явилася ненависть до людей, яка потім зруйнувала його життя. Але разом з цим у дитячій душі зароджувались і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли лагідні казки і розповіді люблячої бабусі Оришки. Тому, багато розмірковуючи над стосунками між людьми, Чіпка казав: "Я, бабусю, добрий... Я злого не робитиму... Я буду добрий, бабусю...".
І вийшов із Чіпки щирий, чесний, відвертий і працьовитий парубок — борець за правду. Але чітко виявляється і слабкість характеру Чіпки, бо коли в нього незаконно відібрали землю, він зламався, втратив віру в справедливість, вирішив, що нема в житті щастя. Чіпка став пропивати все, що заробив власною працею, завів собі друзів-розбишак.
Та ось незабаром добре в Чіпчиній натурі змогло взяти гору, перемогти, і він, помирившись із матір'ю і одружившись із коханою дівчиною, починає нове життя, завдяки своїй працьовитості стає заможним чоловіком. Радіючи за сина, мати ніби але щастя тривало недовго. Не витримавши другої кривди, яку заподіяли йому пани після виборів у земство, Чіпка під впливом "лихого товариства" повертається до розбійного життя, і тепер уже назавжди. Спотворення Чіпки як людини, його "криваві" вчинки в боротьбі за "правду", знищення ним невинних людей привели до страшних наслідків. Не витримавши такої "боротьби за правду", Галя повісилась, а стара мати мусила викрити владі свою дитину. У такому трагічному житті Чіпки винен не тільки суспільний лад, який зробив його жорстокою, злою людиною, а й він сам. Чіпка був винен у тому, що не зумів скористатися добрими порадами і став на лихий шлях, перетворившись на злодія-зарізяку.
Взагалі, в образі Чіпки Панас Мирний показав, як важко знайти справжні шляхи для боротьби з гнобителями і кривдниками, як часто ці пошуки призводять до знівечення людського характеру, спустошення душі.