Скласти доповнення до оповідання сіроманець

Сіроманець знову повернувся. Радості Сашка не було меж. Батьки пішли на зустріч синові: поселили старого вовка на своєму подвір'ї. Сашко натомість почав більше зусиль приділяти навчанню. Адже тепер він уже точно знав, що хоче бути ветеринаром, так як Галя. Дівчина теж добре вчилася, завжди допомагала Сашкові. Вони разом підуть по стопах її батька - шанованого ветеринара в селі. 
Пройшло небагато років. У рідне село повернувся не просто Сашко, а Олександр Олександрович. Він залюбки допомагав односельцям: лікував їхніх тварин, давав корисні поради. Тільки зі сумом дивився на Сіроманця. Вовк уже зовсім осліп. Його зусилля не могли до другові, тут була необхідна до досвідчених спеціалістів. 
І ось вдруге, як багато років тому, але вже дорослий Сашко зі Сіроманцем стояли перед великим лікувальним закладом. Їм відкрила свої двері відома ветеринарна клініка столиці. Тут разом зі знаменитими ветеринарами працює його однокласниця Галя. Вона теж не забула про Сіроманця, тому зголосилась йому до
Операція пройшла успішно. Зрячий вовк став цікавим і швидким. Тварина перестала бути безпорадна, у ній почала гатись особлива життєдайна сила та прагнення до волі. Вовк усе частіше ночами дивився в сторону лісу, хотів би зустріти своїх лісових побратимів. 
Сашкові зовсім не хотілося прощатися з другом, але він розумів та розділяв його наміри. 
І коли в тиху нічну пору десь далеко з глухого лісу чути виття вовка, Сашко знає, що то щасливий вірний друг Сіроманець насолоджується вільним життям і сповіщає йому про це.